Від слухача до читача. (Методичні поради)

В час непомірного зростання інформаційного потоку одним із засобів пізнання світу, за умов правильного психолого-педагогічного підходу може стати читання.

Потреба швидкого ознайомлення з текстами дала поштовх до виникнення систем швидкочитання / 400-420 слів за хвилину/ та панорамного читання / 2000 – 3500 слів за хв./. Практика доводить ефективність названих систем. Проте вони розраховані в основному на вдосконалення техніки читання. Тому постало питання : Чи можливо з самого початку вчити дитину читати правильно, свідомо і швидко, не сподіваючись на доучування або переучування в майбутньому.

На початковому етапі особливо важливо приділяти увагу усвідомленості прочитаного. Дитина повинна розуміти, про що вона читає, розуміти сенс слова, словосполучення, речення, тексту в цілому. Необхідно добиватися правильності, безпомилковості читання, що в свою чергу сприятиме читанню «словами», а не «складами». Надалі відпрацювання уміння читати цілими словами допоможе дитині швидко набрати темп читання.

Задум нетрадиційно вчити дітей читати, щоб полегшити для них цю роботу, виник у мене давно. Але працювати по-новому розпочала в період розбудови сучасної освіти. Для цього вивчення всього програмового матеріалу розділила на два основні етапи, склала опорні схеми і таблиці, за якими і почала роботу по навчанню дітей читанню. Процес навчання будую на принципі природо відповідності, виходячи з можливостей вихованців і рівня їхнього розвитку.

«Читання – це віконце, через яке діти бачать світ, пізнають його і самих себе», - вчив нас В.О.Сухомлинський. Та і численні дослідження доводять: якщо школяр читає вголос незнайому сторінку зі швидкістю 150 і більше слів за хвилину, він, як правило, успішно навчається з переважної більшості предметів. Техніка читання повільніша за 90 - не дає змоги навіть найстараннішій дитині вирватися з лав невстигаючих.

Низька успішність, постійні нашарування негативних емоцій, пов’язані з повільним читанням, приводять до неврозів та інших небезпечних захворювань. Можливість запобігти цьому – навчити кожну дитину читати швидко і свідомо ще в дошкільному віці. При цьому необхідно враховувати той факт, що всі наші вихованці до 6-ти років знайомляться з буквами і вчаться добре їх впізнавати разом з мамами і бабусями. Проте, як відомо, неправильне ознайомлення з буквами стає першою завадою на шляху до свідомого, правильного і швидкого читання.

Тому, вивчаючи проблему навчання дошкільників читанню, я прийшла до висновку, що здійснювати відповідну роботу найкраще з дітьми чотирьох п’яти років. В.О.Сухомлинський нагадував нам: «Чим раніше дитина почала читати, чим органічніше пов’язане читання з усім її духовним життям, тим складніші процеси мислення відбуваються під час читання, тим більше дає читання для розумового розвитку». При цьому не завадить нагадати, що процес читання повинен базуватися на природній для цього віку дітей ігровій діяльності.

Свої методичні знахідки з даної проблеми я будую на невимушеній, підвищеній зацікавленості дітей до процесу пізнання оточуючої дійсності.

Безкінечні дитячі «чому?» потребують швидкої і досить зрозумілої відповіді. Малята хочуть знати все і відразу. Ось тому і починаю з того, що знайомлячи дітей із звуком, відразу ж показую і букву. Але вся ця робота ділиться на два етапи.