воскресенье, 2 мая 2010 г.

Зміст мого портфоліо

I. Титульна сторінка
II. Загальні відомості про вчителя

• Прізвище, ім'я, по батькові
• Фотографія
• Освіта
• Кваліфікація
• Спеціальність
• Стаж роботи

III. Резюме.
IV. Педагогічне кредо
V. Тема портфоліо "Формування навичок швидкого свідомого читання у дітей 6-ти років"
Авторська програма по навчанню читанню Елементи педагогічних технологій Вправи і завдання, розроблені автором
VI. Навчально-методичне забезпечення педагогічного процесу
Перелік проведених семінарів, «круглих столів», майстер-класів Доповіді на конференціях, педагогічних радах
VII. Результати педагогічної діяльності.
Вплив швидкого оволодіння свідомим читанням на якість читання взагалі та рівень научуваності дітей-логопатів.
VIII. Відгуки

Вправи і завдання та їх поетапне використання.

І етап – власне фонематичний. «Букви ПОРяд СТОЯТЬ - СЛОВА НАШІ ТВОРЯТЬ».

Вся робота на цьому етапі ведеться в основному з фонемою. Основна мета – навчити дитину виділяти звуки в слові, замінювати їх буквами без прочитання отриманого запису.

На даному етапі навчання читанню основне значення мають не букви, а звуки. Уміння їх чути, розрізняти на слух і правильно вимовляти. Отже, перша серія занять з малюком так і називається: "Вчимося чути і вимовляти звуки".

Раз, два, три, чотири.

Машу грамоті учили.

Не читати, не писати.

А дзижчати і ричати!

На цьому етапі дитина вчиться слухати і вимовляти звуки. Дорослий читає дитині вірш, а вона вимовляє лише окремі звуки дані в дужках. Зовсім не обов'язково заучувати всі вірші напам'ять. Важливо навчити дитину акцентувати увагу на окремих звуках, на умінні вимовляти і чути їх.

ВПРАВА 1

Пролетів веселий жук (Ж-Ж-Ж).

Задзвенів комарик тут ( 3-3-3 ).

Вітер гілку розгойдав ( У-У-У)

Песик в будці загарчав ( Р-Р-Р )'

Зашумів у воді очерет ( Ш-Ш-Ш )!

А ми тихенько їдемо вперед ( Ш-Ш-Ш ).













ВПРАВА 2

( Ш-Ш-Ш ) - шарудить опалий лист

( С-С-С ) - зміїний чутний свист

( Ж-Ж-Ж ) - джмелі в саду дзижчать

( Р-Р-Р ) - мотори торохтять.





ВПРАВА 3

" Маша заблукала "

Плаче Маша: (А-А-А ),

А вітер виє ( У-У-У)!

Лячно Маші в лісі

Покличемо її - (А-У)!





ВПРАВА 4

(М-М-м) - мукає теля:

" Я вже не маля."

( 3-3-3 ) - дзвенить бджола:

" Мед я вам знайшла!"

ВПРАВА 5

Тигри гарчать: (ГАР-Р-Р),

Ворони кричать: ( КАР-Р-Р ),

Коні хриплять: (ХР-Р-Р),

Віконниці скриплять: (СЬКР-Р-Р),

Холодно мені: ( БР-Р-Р ).

ВПРАВА 6

Летить вертоліт: (ДР-Р-Р ).

Трактор реве: ( ТР-Р-Р ).

Вночі настала тиша

І все мовчить, як миша: ( Ш-Ш-Ш ).

ВПРАВА 7

Пароплав гуде: ( У-У-У )

Скоро до берега прийду!

ВПРАВА 8

Літак летить: (Л-Л-л ).

Автомобіль гуде: ( В-В-В ).

А мотор реве: ( Р-Р-Р).

Покататися всіх зве: (ТР-Р-Р).





ВПРАВА 9

"Паровозик"

Паровозик - ( Ч-Ч-ЧУ )

"Покататися я хочу" ( Ч-Ч-ЧУ )!

ВПРАВА 10

" Змія "

Шелестить , шарудить травичкою ( Ш-Ш-Ш ),

То висне на гілці за звичкою ( С-С-С).

То раптом встане і зашипить ( Ш-Ш-Ш )

Не підходь, бо можу укусить( Ц-Ц-Ц).

ВПРАВА 11

" Кішка з собакою "

Зашипіла, запирхала кішка ( Х-Ф )

Страшно стало собачці трішки ( Р-Р-Р ).

ВПРАВА 12

" Бджола "

У будинок свій бджола (3-3-3 )

Перший мед вже принесла (3-3-3 )!

ВПРАВА 13

" Вовк і комарик "

Вовк комарика ловив (3-3-3)

Собі геть носа розбив ('У-У-У )!

Стій, комарику, прошу ( У-У-У )

Бо я й лоба розтрощу (У-У-У)









ВПРАВА 14

" Тесляр "

Летить тирса біла( Ф-Ф-Ф )

Летить з верстака ( Ш-Ш-Ш ).

Це тесляр майструє ( Ф-Ф-Ф)

Віконечко для вулика ( Ш-Ш-Ш ).

ВПРАВА 15

" Автомашина "

( В-В-В)- гуде автомашина.

(С-С-С)- прокол - спустила шина.

ВПРАВА 16

" Верблюд "

Звір я горбатий ( Ф-Р-Р )!

Плююся іноді я ( Б-Р-Р ) !

ВПРАВА 17

" Індики "

Індики зійшлися біля іви ( ІУ-ІУ-ІУ )!

Бач, які ми з тобою красиві ( ІУ-ІУ-ІУ )

ВПРАВА 18

Ослик геть зовсім ще маля ( ІА ).

Та знає ( І ) і знає ( А ).

ВПРАВА 19

" Чайник "

Закипів, виходить паром ( Щ-Щ-Щ)!

І свистить і диха паром ( С-С-С )!

Кришкою починає стукотіть ( Ч-Ч-Ч )!

"Гей, зніміть мене!" - кричить ( Ч-Ч-Ч )!

ВПРАВА 20

" Паровоз "

Паровоз випускає пар ( Ш-Ш-Ш )

Всюди розлітається жар ( Ж-Ж-Ж )!





ВПРАВА 21

" Вітер "

По полю нишпорить ( У-У-У )

Співає і свище ( С-С-С).

Дерева ламає ( Ш-Ш-Ш ).

До землі притискує ( В-В-В ).





Процес чіткого, свідомого розрізнення звуків і букв, знання законів переходу від звукової мови до буквеного запису – це, звичайно, справа шкільного навчання. Та коли дитина інтуїтивно не починає відчувати, що слова складені із звуків, вчити її читати практично неможливо.

І тут постало питання – в якій мірі дитина повинна навчитися виділяти звуки в словах до введення букв? Як показала практика на початку зовсім не обов’язково, щоб малюк міг розікласти слова на звуки. Достатньо, щоб дитина могла відповісти на такі питання:

Який звук я зараз проспівала? – АААААААААла. Або скажи так як я: « Тихішшшшшшше, тихішшшшшше там мишшшшші».

Який звук ти зараз протягнув? Коли дитина перестає затруднятися у відповідях на подібні питання – час показувати їй букви.

Психологи вважають, що в 4 - 5 років дитині легше вчитися читанню, чим в 7 - 8, пояснюючи це тим, що п'ятирічна дитина вже добре освоїла мову, але слова і звуки їй ще цікаві, вона охоче з ними експериментує, легко запам'ятовує цілі слова, а потім починає розрізняти в них букви, і дорослому залишається тільки додати його інтересу напрям, необхідний для оволодіння навиком читання. У старшому ж віці слова і звуки стають для дитини чимось звичним і її експериментаторський інтерес зникає.

Ось тому на початковому етапі цю роботу слід проводити за картинковим алфавітом. Малюк повинен озвучити картинку, виділити звук, з якого починається її назва, а індикатором правильності відповіді є буква, яку потрібно тут же назвати. Причому діти чують не назви літер, а лише звуки, тобто не Бе, Ве, Ге, Де, а [Б], [В], [Г],[Д] і т.д.

Одні букви діти запам’ятовують відразу, а деякі необхідно показувати їм декілька разів.

ІІ етап роботи – автоматизація набутих знань, виконання вправи

«Звук Я ЗНАЮ , А БУКВУ ВІДГАДАЮ».

На цьому етапі вихованцям пропонуються картки з малюнками, які необхідно покласти в кишеньку до тієї букви, з якої починається назва картинки. Так, наприклад, буква А в «свою» кишеньку збере і акулу, і автобус, і апельсину, і антену, і ананас, і автомат, і арфу, і акваріум і т.д. Цю гру діти називають «Буква – командир» і з задоволенням збирають кожній букві слова, де вона головна.

У дитини повинен виникнути зв’язок між зовнішністю букви, її графічним зображенням і звуком, який вона позначає. В цій роботі не обов’язково, щоб малюк знав і міг пояснити різницю між звуком і буквою, головне, щоб побачивши букву, він міг відтворити той звук, що нею позначений.

На цьому етапі вводяться лише друковані букви і використовується виключно метод «підстановки» букв, а не їх друкування. Тому що друкування букви вимагає від дитини розвинутих дрібних рухів кисті руки, чим похвалитися в дошкільні роки не може жоден малюк. З цієї причини для запам’ятовування правильного графічного образу букви пропонується дітям знаходити її в друкованих текстах, складати із паличок, малювати на піску, витоптувати на снігу, тобто використовуються не тільки і не стільки дрібні рухи пальців, скільки більш розвинуті рухи всієї руки і тіла дитини.

Таким чином для того, щоб навчитися читати дитині необхідно зробити два важливих відкриття: зрозуміти, що слова «будуються» із звуків і що звуки позначаються буквами.

П’ятирічні діти настільки чутливі до звукової тканини мовлення, що для них не складає особливих труднощів навчитися чути звуки, що складають слово. Зауважу, як показує практика, краще всього починати із звуків, які легко тягнуться: А,О,У,Н,Л,Р,М,В,С,Ь,Ш,Ж,Х,Ф і, головне робити це граючись. Природно, що в цій роботі не можна використовувати звуки, вимову яких дитина спотворює.

Від слухача до читача. (Методичні поради)

В час непомірного зростання інформаційного потоку одним із засобів пізнання світу, за умов правильного психолого-педагогічного підходу може стати читання.

Потреба швидкого ознайомлення з текстами дала поштовх до виникнення систем швидкочитання / 400-420 слів за хвилину/ та панорамного читання / 2000 – 3500 слів за хв./. Практика доводить ефективність названих систем. Проте вони розраховані в основному на вдосконалення техніки читання. Тому постало питання : Чи можливо з самого початку вчити дитину читати правильно, свідомо і швидко, не сподіваючись на доучування або переучування в майбутньому.

На початковому етапі особливо важливо приділяти увагу усвідомленості прочитаного. Дитина повинна розуміти, про що вона читає, розуміти сенс слова, словосполучення, речення, тексту в цілому. Необхідно добиватися правильності, безпомилковості читання, що в свою чергу сприятиме читанню «словами», а не «складами». Надалі відпрацювання уміння читати цілими словами допоможе дитині швидко набрати темп читання.

Задум нетрадиційно вчити дітей читати, щоб полегшити для них цю роботу, виник у мене давно. Але працювати по-новому розпочала в період розбудови сучасної освіти. Для цього вивчення всього програмового матеріалу розділила на два основні етапи, склала опорні схеми і таблиці, за якими і почала роботу по навчанню дітей читанню. Процес навчання будую на принципі природо відповідності, виходячи з можливостей вихованців і рівня їхнього розвитку.

«Читання – це віконце, через яке діти бачать світ, пізнають його і самих себе», - вчив нас В.О.Сухомлинський. Та і численні дослідження доводять: якщо школяр читає вголос незнайому сторінку зі швидкістю 150 і більше слів за хвилину, він, як правило, успішно навчається з переважної більшості предметів. Техніка читання повільніша за 90 - не дає змоги навіть найстараннішій дитині вирватися з лав невстигаючих.

Низька успішність, постійні нашарування негативних емоцій, пов’язані з повільним читанням, приводять до неврозів та інших небезпечних захворювань. Можливість запобігти цьому – навчити кожну дитину читати швидко і свідомо ще в дошкільному віці. При цьому необхідно враховувати той факт, що всі наші вихованці до 6-ти років знайомляться з буквами і вчаться добре їх впізнавати разом з мамами і бабусями. Проте, як відомо, неправильне ознайомлення з буквами стає першою завадою на шляху до свідомого, правильного і швидкого читання.

Тому, вивчаючи проблему навчання дошкільників читанню, я прийшла до висновку, що здійснювати відповідну роботу найкраще з дітьми чотирьох п’яти років. В.О.Сухомлинський нагадував нам: «Чим раніше дитина почала читати, чим органічніше пов’язане читання з усім її духовним життям, тим складніші процеси мислення відбуваються під час читання, тим більше дає читання для розумового розвитку». При цьому не завадить нагадати, що процес читання повинен базуватися на природній для цього віку дітей ігровій діяльності.

Свої методичні знахідки з даної проблеми я будую на невимушеній, підвищеній зацікавленості дітей до процесу пізнання оточуючої дійсності.

Безкінечні дитячі «чому?» потребують швидкої і досить зрозумілої відповіді. Малята хочуть знати все і відразу. Ось тому і починаю з того, що знайомлячи дітей із звуком, відразу ж показую і букву. Але вся ця робота ділиться на два етапи.

Есе

«Швидкісне навчання читанню та сьогодення.»

В час непомірного зростання інформаційного потоку одним із засобів пізнання світу, за умов правильного психолого-педагогічного підходу може стати читання.

Потреба швидкого ознайомлення з текстами дала поштовх до виникнення систем швидкочитання / 400-420 слів за хвилину/ та панорамного читання / 2000 – 3500 слів за хв./. Практика доводить ефективність названих систем.

«Читання – це віконце, через яке діти бачать світ, пізнають його і самих себе», - вчив нас В.О.Сухомлинський. Та і численні дослідження доводять: якщо школяр читає вголос незнайому сторінку зі швидкістю 150 і більше слів за хвилину, він, як правило, успішно навчається з переважної більшості предметів. Техніка читання повільніша за 90 - не дає змоги навіть найстараннішій дитині вирватися з лав невстигаючих.

Низька успішність, постійні нашарування негативних емоцій, пов’язані з повільним читанням, приводять до неврозів та інших небезпечних захворювань. Можливість запобігти цьому – навчити кожну дитину читати швидко і свідомо ще в дошкільному віці. При цьому необхідно враховувати той факт, що всі наші вихованці до 6-ти років знайомляться з буквами і вчаться добре їх впізнавати разом з мамами і бабусями за їх власними методиками, які дуже часто є помилковими, методично не виваженими, а то й дуже часто такими, що не мають права на існування в початковому навчанні. А, як відомо, неправильне ознайомлення з буквами стає першою завадою на шляху до свідомого, правильного і швидкого читання.

В.О.Сухомлинський нагадував нам: «Чим раніше дитина почала читати, чим органічніше пов’язане читання з усім її духовним життям, тим складніші процеси мислення відбуваються під час читання, тим більше дає читання для розумового розвитку». При цьому не завадить нагадати, що процес читання повинен базуватися на природній для віку дітей ігровій діяльності. Безкінечні дитячі «чому?» потребують швидкої і досить зрозумілої відповіді. Малята хочуть знати все і відразу. А враховуючи той момент, що до 1-го класу всі малята знають, що таке букви і, навіть, можуть їх пізнавати, а то і читати, вважаю за доцільне в першому класі працювати не над поурочним вивченням кожної букви окремо, а над закріпленням всіх букв одночасно та над прочитанням складів з ними.

Головним аргументом такої роботи служить той момент, що працюючи над всіма буквами одночасно основна увага звертається на розвиток фонематичного слуху, що сприяє в свою чергу поповненню лексичного запасу дитини та попередженню дисграфічного письма в майбутньому.

Прочитанням складів можна досягти не лише автоматизму прочитуваних букв (тому що вони за розміром є короткими: дві або три букви, до складу яких обов’язково входить голосна), а і подолати у дітей дитячий страх перед читанням, адже дитина бачить, що читати – це не страшно, тому що зовсім просто.

Єдиною пересторогою в роботі над таким читанням є умова чіткої звуковимови учня. Коли дитина не вимовляє якийсь із звуків, вчити її читати склади з «немовною» буквою – значить завчасно виховувати дисграфіка.

Основи такої методики розроблені мною ще 10 років назад, вивчені центром методичної служби, проведено більше 20 майстер-класів, зроблено декілька публікацій .

Як показує досвід працюючи за розробленою методикою за 25 – 35 занять діти починають читати речення словами, при цьому усвідомлюючи зміст прочитаного.

Недоліком в реалізації цього доробку є те, що працювати за цією методикою можуть лише дошкільні заклади, початкова ж школа відійти від державних програм не може, тому і втрачає дорогоцінний час не на техніку прочитання , а на повторне вивчення букви А знову і знову.

Мета мого портфоліо

1. Представити результати своєї праці для того, щоб можна було оцінити свої досягнення.
2. Зрозуміти недоліки в своїй роботі, знайти шляхи вдосконалення.
3. Побачити свої резерви та спланувати напрямки подальшої діяльності.

Виступ на батьківській раді на тему: "Як навчити дитину читати?"

Це дуже важливо - щодня читати своїй дитині..
По-перше, посилюється емоційне сприйняття дитиною тексту тому що вона бачить міміку, вираз очей, чує ваш голос /Не забу¬вайте, будь ласка, про ці засоби впливу на емоційний стан дитини!/
По-друге, у дитини виникає потреба щоденно отримувати ін¬формацію. Це особливо необхідно у тих випадках,коли дитина вміє читати, але не хоче, тобто із-за безперервного навчання відчуває відразу до читання. Розповсюджена помилка батьків полягає у тому що вони часто примушують дитину читати складний для її віку текст, виходячи з того, що буцімто потім їй буде легше.
Іноді дитина просить читати одну й ту саму книгу багато разів, - це добре. Зміст дано? книги співпадає з рівнем розвитку дитини, її переживаннями. Дитина, слухаючи багаторазово зміст кни-ги, розвиває свій духовний світ, навички антиципатії,тобто передба¬чення подальшого розвитку змісту тексту. З метою розвитку цієї навички періодично запитуйте її: " Про що піде далі мова?".
Під час повторного читання книги намагайтеся читати швидко, на межі своїх можливостей, але чітко вимовляючи слова. Періодично запитуйте дитину, чи встигає вона зрозуміти. Це надзвичайно важливо! Прискорення читання cтимулює у дитини здібності до швидкого сприй-мання змісту тексту. Ви ніби знімаєте з неї необхідність читати /це їй ще важко!/ і залишаєте їй тільки одну задачу - зрозуміти! Але зрозуміти швидко!
Розвиток навичок швидкого сприймання стимулює у дитини і розвиток навичок читання..Згодом, під час самостійного читання, вона буде розуміти зміст швидше, ніж читатиме слова.
При цьому неприпустимо зупиняти дитину, якщо вона неточно прочитала закінчення слова або замість слова "школяр" прочитала слово "учень". Головне вона зрозуміла!
Зауваження /особливо в наказній формі!/ призводять до того що дитина губить думку, перестає слідкувати за змістом, відволіка¬ється на конкретне слово.
Задайте собі питання: "Для кого дитина читає?". Якщо ваша відповідь: "Для себе", - тоді все стане на місце, і ви перестанете "смикати"дитину.
Справа в тому, що найчастіше наявність музичного слуху визначають, по тому, як дитина співає. Але дитина може правильно чути і погано співати, тому що не вміє керувати своїм голосовим апаратом. Так і при читанні, розуміючи текст, діти неточно вимов¬ляють закінчення слів. З часом, коли дитина багато прочитає, по мірі розвитку навичок керування своїм голосовим апаратом, все нор-малізується.
СПІЛЬНЕ ЧИТАННЯ.

ВПРАВА І / бажано/. Візьміть казку з малюнками, під якими один чи два ряжки тексту. Повільно читаючи текст, пальцем показуйте дитині те слово, яке ви читаєте. Читайте цю книгу кілька разів,

ВПРАВА 2. /бажано/. Якщо дитина знає книжку напам"ять, попросіть її "прочитати", Нехай вас не турбує, що вона більше пригадує по пам"яті, ніж дивиться в книгу - це дуже корисно. Поступово її ува¬га, направлена на необхідність пригадувати, перенесеться на текст, на те слово, яке вона з легкістю читає, знаючи вже його зміст. їй легше, у неї виходить, вона може. Віра в себе додає впевненості.
Якщо ваша дитина не любить читати, це означає, що їй важко. Допоможіть їй! В залежності від рівня розвитку ви читайте їй спочатку 2-3 слова і просите повторно прочитати. Далі читаєте рядок, після - речення, абзац. Поступово збільшуєте швидкість читання.
Задача дитини - слухаючи дорослого, зрозуміти зміст частини тексту і , самостійно читаючи ці ж слова, намагатися зробити це швидше.

ЧШННЯ-ПОВТОР 1 ЧИТАННЯ-ЗМАГАННЯ.

ВПРАВА 3 /обов"язково/ Підберіть речення на один - три рядки. Попросіть дитину перший раз прочитати уголос повільно, добре розу¬міючи зміст, і, подивившись на годинник /краще секундомір/, запи¬шіть час. Другий раз нехай вона прочитає на 2 -3 секунди швидше, третій ще швидше і т.д. Доведіть швидкість читання цього речення до межі її можливостей. Зверніть увагу на те, що, починаючи з яко¬гось разу, не дивлячись на обізнаність із змістом та з тими словами які використовуються в данному реченні, ще швидше - не прочитати ! Намагайтесь довести швидкість читання до межі. Так само працюйте з іншими реченнями, але якомога швидше. Спочатку читаємо речення уголос, потім "про себе".
ВПРАВА 4. /обов"язково/. Виберіть в книги, яку ви читаєте вашій дити¬ні, речення на 2 - 3 рядки. Дитина вмикає секундомір. Ви повільно читаєте вголос це речення. Запишіть час. Тепер ви вмикаєте секундо¬мір, а дитина читає те саме речення, але якомога швидше. Запишіть час. Це ж речення знову читаєте ви і т.д., але з кожним разом на¬магайтесь прочитати швидше. Доведіть швидкість читання цього ре¬чення вголос до межі.
Звичайно дорослий читає швидше, але у дитини швидше зрос¬тає результат. Наприклад,

Дорослий 23 сек. 21 сек. 19 сек. 17 сек.

Дитина
І хвилина 16 сек. І хвилина 50 сек. Эб сек.

В цьому випадку дорослий пояснює дитині, що сам він став читати швидше всього на б секунд, а дитина - на 40. Знайдіть за що похвалити свою дитину. їй це необхідно! Пам"ятайте, якщо ваша дитина не хоче читати, то вона в усякому випадку хоче змагатися з вами. Дух змагання дозволить їй швидше засвоїти навички читання.
Якщо дитина читає словами,то, виконуючи вправу 4, замість речення використовуйте цілий абзац, або уривок з цієї# ж книги.
ВПРАВА 5. /обов"язково/. Виберіть речення на 1,5 - 2 рядки. Прочи¬тайте перше слово, потім ще раз, швидко повторивши перше слово, прочитайте друге; повторивши перші два слова - трете і т.д. до кінця речення. Намагайтесь кожного разу читати поперердиі слова все швидше і швидше і, дійшовши до кінця речення, ще кілька разів прочитайте його. І так 2 -3 речення на день.
Таке читання дасть змогу дитині перейти до читання словами при кращому розуміння змісту тексту.